В рамках Міжнародного дня визволення вязнів фашистських концтаборів, в школі 11 квітня  була проведена зустріч з колишнім остарбайтером Василем Пилиповичем Зайцем, який пройшов пекло трьох таборів смерті -табору Бухенвальд, Міттельбау- Дора та Берген-Бельзена. Зустріч відбулася в читальному залі бібліотеки з учнями старших класів. З великою увагою слухали присутні розповідь про ті страшні часи, свідком яких був і Василь Пилипович. Уродженця Кіндратки забрали 9 липня 1942 року разом з іншими 9 дівчатами та 2 хлопцями і відправили у Німеччину. Спочатку він був у таборі Бухенвальд, який зустрів невільників написом на воротах:"Кожному-своє". Це земне пекло, ніби в насмішку, було оточене райською природою і розміщене на горі Етерсберг під Веймаром-містом, з яким повязане життя великого німецького поета Гете. Вязні нещадно експлуатувалися в воєнній промисловості. Тут проходили масові вбивства, багато вязнів гинуло від медичних експериментів та важкої роботи. Через деякий час Василя Пилиповича перевели в табір Міттельбау-Дора, який був філіалом табору Бухенвальд. Його чекала важка робота в штольнях гори Конштайн. Це був цілий підземний завод, який налічував 47 штолень. Вязнів використовували для масового виробництва ракет "ФАУ-1" та "ФАУ-", яких німці називали "зброєю помсти". Ще тут виготовлялися комплектуючі для "мессершмідтів". Шістдесят тисяч вязнів більш як 40 націй пройшли через цей табір. Більше 20 тисяч не пережили "пекла Дори". Визволення Василь Пилипович зустрів в концтаборі Берген-Бельзен, куди його привезли весною 1945 року. Табір був дуже переповненим. Крематорій не встигав спалювати трупи. Напевно, попіл з багатьох  із вязнів теж би розвіяли над землями Тюрінгії, якби не армія союзників. 15 квітня 1945 року табір був звільнений англійськими військами. Живі, обтягнуті шкірою скелети тішилися як діти, відчуваючи подих волі.

Після звільнення Василь Пилипович був мобілізований в армію і лише 24 лютого 1948 року повернувся додому в рідну Кіндратку.

Доля ще тричі закидала колишнього вязня на німецьку землю, коли він був запрошений німецьким урядом на Міжнародні конференції з нагоди 50-річчя, 55-річчя та 60-річчя визволення вязнів концтабору Міттельбау-Дора.