ВІТАЄМО!

Призера ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту

науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України

НИТКУ ВІТАЛІЯ ВОЛОДИМИРОВИЧА,

який набрав в обласному конкурсі 305,2 бала і зайняв

ІІ місце (Відділення: хімії та біології. Секція: зоологія, ботаніка)  

               Бажаємо нових відкриттів і радості пізнання!

Науково – дослідницька робота школярів з біології

Науково-дослідницька діяльність школярів – одна з форм позакласної роботи в сучасній школі, яка спрямована на формування в учнів мотивації до навчання, підвищення пізнавального інтересу до більш глибокого вивчення й розуміння природних процесів і явищ, формування системного біологічного та екологічного мислення, виявлення обдарованих дітей, розвиток їх творчої ініціативи та індивідуальних здібностей.

Практична частина науково-дослідної роботи передбачає виявлення в учнів сформованості навичок експериментатора, володіння основними методами наукових досліджень. Практичні завдання вимагають від учнів уміння порівнювати, аналізувати та робити висновки.

У 2008–2010р. учні Білівської ЗОШ І-ІІІ ст., що займаються в МАН, використовуючи велику різноманітність рослин села, організували спостереження за рослинами з метою вивчення «годинника флори» села.

Учні школи стали активними учасниками таких заходів:

1.     Під час екскурсій ознайомились з квітковими рослинами села, визначили їх за визначниками.

2.     Провели спостереження за розкриванням та закриванням пелюсток у квіток, що цвітуть поблизу їх будинків.

3.     Визначили серед квіток такі, що мають «стрілки», тобто чітку залежність від часу доби.

4.     Організували спостереження за такими квітками в період їх цвітіння. Визначили залежність квіткових годинників від погоди.

5.     Виготовили гербарій рослин – годинників села.

Результати своїх досліджень записували в щоденники спостережень.

Процес розкривання та закривання пелюсток досліджували на протязі всього періоду їх цвітіння, проте дані зводили окремо:

o      За температури  18 – 25 ˚С та підвищеної вологості повітря (період після дощу).

o      За температури  20 – 25 ˚С та зниженої  вологості повітря;

o      За температури вище 30˚С (суха спекотна погода).

Спостереження проводили як за дикорослими, так і за культурними рослинами.  «Квіткові годинники» складені нами для таких рослин як: маку дикого, кульбаби лікарської, мати-й-мачухи, нагідок,березки польової та цикорію дикого. Результати роботи оформили у вигляді таблиць та схем.

Проведені дослідження свідчать про те, що біологічний годинник рослин с.Білеве має власний "хід”, пов’язаний з географічним положенням (26˚20́ і 27˚ східної довготи та 49˚57́ і 50˚ північної широти). Порівнюючи дані з дослідженнями К. Ліннея (годинники якого працюють на 60 паралелі), ми виявили, що годинники рослин села мають розбіжність у часі приблизно на 1 – 1,5 години. Проте істотними факторами, що впливають на добові ритми рослин є також температура і вологість повітря. Тому навіть на одній і тій же території годинники рослин мають незначні відхилення в часі, так як залежать від погодних умов.

Три роки праці в МАН поєднали в собі спостереження за природою села зі здобуттям конкретних знань про особливості рухів у рослин. Це дало можливість глибше вникнути в особливості функціонування рослинного організму.

Практичне значення роботи полягає у можливості використання квіткових «годинників» для приблизної орієнтації в часі під час подорожей та екскурсій на місцевості.Наукові дослідження сприяли розумінню єдності людини з природою, навчили бути відповідальними за навколишнє природне середовище.

                                                                            Вчитель хімії та біології,

                                                                            науковий керівник